Przedmiot do wyboru-wyklad monograficzny

Wstrząs rewolucyjny w latach 1917-1920, który przeniósł się niszczycielską wichurą w Ukrainę, spowodował zagładę i upadek polskiego żywiołu narodowego. Cios dotknął przede wszystkim zamożne polskie ziemiaństwo i arystokrację, a także inteligencję. Pozostające pod wpływem propagandy tłumy chłopskie, żołdackie czy po prostu rabusie zamienili w zgliszcza i ruiny wzorowe gospodarstwa, wspaniałe dwory i rezydencje, bezpowrotnie niszcząc cenne zabytki kultury, sztuki, księgozbiory. W miastach bolszewickie czerezwyczajki mordowały przedstawicieli inteligencji, ludzi nauki, sztuki, działaczy społecznych. Resztki polskiego społeczeństwa starały się przedostać do odrodzonej Polski. Realizowana na Ukrainie sowieckiej przez bolszewików polityka narodowościowa (tzn. ukrainizacja) równolegle przewidywała dość szerokie możliwości i rozciągała się na liczne grupy mniejszości narodowych zamieszkujące teren republiki, w tym prawie półmilionowej rzeszy Polaków (476 tys.),

Wstrząs rewolucyjny w latach 1917-1920, który przeniósł się niszczycielską wichurą w Ukrainę, spowodował zagładę i upadek polskiego żywiołu narodowego, wywołał pierwszy wielki exodus Polaków z Kresów w XX w. Cios dotknął przede wszystkim zamożne polskie ziemiaństwo i arystokrację, a także inteligencję. Pozostające pod wpływem propagandy tłumy chłopskie, żołdackie czy po prostu rabusie zamienili w zgliszcza i ruiny wzorowe gospodarstwa, wspaniałe dwory i rezydencje, bezpowrotnie niszcząc cenne zabytki kultury, sztuki, księgozbiory. W miastach bolszewickie czerezwyczajki mordowały przedstawicieli inteligencji, ludzi nauki, sztuki, działaczy społecznych. Resztki polskiego społeczeństwa starały się przedostać do odrodzonej Polski. Realizowana na Ukrainie sowieckiej przez bolszewików polityka narodowościowa (tzn. ukrainizacja) równolegle przewidywała dość szerokie możliwości i rozciągała się na liczne grupy mniejszości narodowych zamieszkujące teren republiki, w tym prawie półmilionowej rzeszy Polaków (476 tys.), z których większość żyła we wsiach sowieckiej części Podola i Wołynia. Celem strategicznym realizowanej przez komunistów polityki narodowościowej była najwyraźniej sowietyzacja ludności. Z wielkim rozmachem zakładano i rozwijano szkolnictwo w języku narodowym, ukazywały się gazety i wydawano w tysiącach nakładów książki polskojęzyczne. Do życia został powołany autonomiczny polski rejon narodowościowy, tzw. Marchlewszczyzna.

Iwanow, M., 1991. Pierwszy naród ukarany. Polacy w Związku Radzieckim 1921 – 1939, Warszawa–Wrocław: Państ. Wydaw. Naukowe, 387 s. (in Poland).

Iwanow, N., 2017. «Operacja Polska» NKWD 1937 – 1938, Operacja Polska NKWD 1937 – 1938, Warczawa: Instytut Pamięci Narodowej. Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, рр. 17–40. (in Poland).

Jaworski, K., 1995. Bruno Jasieński w sowieckim więzieniu – aresztowanie, wyrok i smierć, Kielce: WSP w Kielcach, 219 s. (in Poland).

Kupczak, J.-M., 1994. Polacy na Ukrainie w latach 1921 – 1931, Wrocław, Wydawn. Uniwersytetu Wrocławskiego, 135 s. (in Poland).

Łoziński, М., 2008. Operacja polska. Stalinowska zbrodnia na Polskach w latach 1937 – 1938, Kłodawa; Konin: Drukarnia Braci Wielińskich, 180 s. (in Poland).

Moneta, М., 2020. Śmierć dzieci rewolucji. Jak Stalin rozprawił się z polskimi komunistami? TwojaHistoria.pl. [Оnline]. Dostupno: https://twojahistoria.pl/2020/11/01/smierc-dzieci-rewolucji-jak-stalin-rozprawil-sie-z-polskimi-komunistami/ (in Poland).

Ofiary antypolskiego terroru w Związku Sowieckim 1934 – 1938. [Оnline]. Dostupno: http://www.ofiaryterroru.pl/ (data złożenia 03.09.2021). (in Poland).

Pietrow, N., 2017. «Operacja polska» 1937 – 1938 na tle mechanizmów Wielkiego Terroru – próba zrozumienia, «Operacja Polska» NKWD 1937 – 1938, Warczawa: Instytut Pamięci Narodowej. Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, рр. 9–10. (in Poland).

Pietrow, N., 1993. Polska operacja NKWD, Karta: Niezależne pismo historyczne, Warszawa, № 11, рр. 24–43. (in Poland).

Polacy na Ukrainie: Zbiór dokumentów. Cz. 1: Lata 1917 – 1939. 2004. Pod red. S. Stępnia i O. Rublowa, T. IV, Przemyśl: Południowo-Wschodni Instytut Naukowy w Przemyślu, 231 s. (in Poland).

Radziwinowicz, W., 2007. Polaków setkami brać! «Gazeta Wyborcza». 11.08.2007. [Оnline]. Dostupno: http://niniwa22.cba.pl/rok_1937_operacja_polska_nkwd.htm (in Poland).

Radziwinowicz, W., 2017. «Operacja polska» NKWD – najbardziej krwawy akt Wielkiej Czystki w 1937 roku, «Gazeta Wyborcza». 21.08.2017. [Оnline]. Dostupno: https://wyborcza.pl/alehistoria/7,121681,22241135,operacja-polska-nkwd-najbardziej-krwawy-akt-wielkiej.html?disableRedirects=true (in Poland).

Sommer, T., 2017. To było ludobójstwo popełnione na Polakach, a nie «operacja polska», «Operacja Polska» NKWD 1937 – 1938, Warczawa: Instytut Pamięci Narodowej. Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, рр. 44–46. (in Poland).

Stroński, H., 1998. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929 – 1939, Warszawa: Wspólnota Polska, 314 s. (in Poland).

Stroński, Н., 1999. Wielka prowokacja NKWD. Sprawa Polskiej Organizacji Wojskowej na Ukrainie w latach 1933 – 1938, Europa nieprowincjonalna. Przemiany na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej (Białoruś, Litwa, Łotwa, Ukraina, wschodnie pogranicze III Rzeczypospolitej Polskiej) w latach 1772 – 1999, Warszawa-Londyn: Instytut Studiów Politycznych PAN: Oficyna Wydawnicza Rytm; Лондон: Фонд допомоги Полонії. рр. 867–877. (in Poland).

Szarek, J., 2017. Nie mogę o tym pisać ani myśleć, «Operacja Polska» NKWD 1937 – 1938, Warczawa: Instytut Pamięci Narodowej. Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, рр. 2–3. (in Poland).

Wylegała, A., 2010. Represje i wojna w naracjiach biograficznych Polaków z Żytomierszczyny, Kijowszczyzny i Podola, Studia socjologiczne, nr. 4. (in Poland).

Iwanow, M., 1991. Pierwszy naród ukarany. Polacy w Związku Radzieckim 1921 – 1939, Warszawa–Wrocław: Państ. Wydaw. Naukowe, 387 s.

Iwanow, N., 2017. «Operacja Polska» NKWD 1937 – 1938, Operacja Polska NKWD 1937 – 1938, Warczawa: Instytut Pamięci Narodowej. Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, s. 17–40.

Jaworski, K., 1995. Bruno Jasieński w sowieckim więzieniu – aresztowanie, wyrok i smierć, Kielce: WSP w Kielcach, 219 s.

Kupczak, J.-M., 1994. Polacy na Ukrainie w latach 1921 – 1939, Wrocław, Wydawn. Uniwersytetu Wrocławskiego, 135 s.

Łoziński, М., 2008. Operacja polska. Stalinowska zbrodnia na Polskach w latach 1937 – 1938, Kłodawa; Konin: Drukarnia Braci Wielińskich, 180 s.

Moneta, М., 2020. Śmierć dzieci rewolucji. Jak Stalin rozprawił się z polskimi komunistami? TwojaHistoria.pl. 2020. [Оnline]: https://twojahistoria.pl/2020/11/01/smierc-dzieci-rewolucji-jak-stalin-rozprawil-sie-z-polskimi-komunistami/

Ofiary antypolskiego terroru w Związku Sowieckim 1934 – 1938 [Оnline]: http://www.ofiaryterroru.pl/

Pietrow, N., 2017. «Operacja polska» 1937 – 1938 na tle mechanizmów Wielkiego Terroru – próba zrozumienia, «Operacja Polska» NKWD 1937 – 1938, Warczawa: Instytut Pamięci Narodowej. Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, s. 9–10.

Pietrow, N., 1993. Polska operacja NKWD, Karta: Niezależne pismo historyczne, № 11, Warszawa, s. 24–43.

Polacy na Ukrainie: Zbiór dokumentów. Cz. 1: Lata 1917 – 1939, 2004. Pod red. S. Stępnia i O. Rublowa, T. IV, Przemyśl: Południowo-Wschodni Instytut Naukowy w Przemyślu, 231 s.

Radziwinowicz, W., 2007. Polaków setkami brać! «Gazeta Wyborcza». 11.08.2007. [Оnline]. Доступно: http://niniwa22.cba.pl/rok_1937_operacja_polska_nkwd.htm

Radziwinowicz, W., 2017. «Operacja polska» NKWD – najbardziej krwawy akt Wielkiej Czystki w 1937 roku. «Gazeta Wyborcza». 21.08.2017. [Оnline]: https://wyborcza.pl/alehistoria/7,121681,22241135,operacja-polska-nkwd-najbardziej-krwawy-akt-wielkiej.html?disableRedirects=true

Sommer, T., 2017. To było ludobójstwo popełnione na Polakach, a nie «operacja polska», «Operacja Polska» NKWD 1937 – 1938, Warczawa: Instytut Pamięci Narodowej. Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, s. 44–46.

Stroński, H., 1998. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929 – 1939, Warszawa: Wspólnota Polska, 314 s.

Stroński, Н., 1999. Wielka prowokacja NKWD. Sprawa Polskiej Organizacji Wojskowej na Ukrainie w latach 1933 – 1938, Europa nieprowincjonalna. Przemiany na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej (Białoruś, Litwa, Łotwa, Ukraina, wschodnie pogranicze III Rzeczypospolitej Polskiej) w latach 1772 – 1999, Warszawa-Londyn: Instytut Studiów Politycznych PAN: Oficyna Wydawnicza Rytm; Лондон: Фонд допомоги Полонії. s. 867–877.

Szarek, J., 2017. Nie mogę o tym pisać ani myśleć, «Operacja Polska» NKWD 1937 – 1938, Warczawa: Instytut Pamięci Narodowej. Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, s. 2–3.

Bazhan, O., Zolotarov, V., 2019. «Polska operatsiia» NKVS 1937–1938 rr. Pidhotovka nakazu № 00485 v Kyivskii ta Kharkivskii oblastiakh [«Polish operation» of the People's Commissariat of Internal Affairs (NKVD) 1937 – 1938. Preparation of order № 00485 in Kyiv and Kharkiv regions], Kraieznavstvo, № 3 (108), рр. 192–204. (in Ukrainian).

Бажан, О., Золотарьов, В., 2019. «Польська операція» НКВС 1937 – 1938 рр. Підготовка наказу № 00485 в Київській та Харківській областях, Краєзнавство, № 3(108), с. 192–204.

Баженов, Л., Репресії проти етнічних поляків Волині-Житомирщини 30-х-початку 50-х рр. ХХ ст. у сучасних наукових і краєзнавчих дослідженнях, Українська полоністика, Вип. 1, с. 37–46. [Оnline]: http: //eprints.zu.edu.ua/3631/1/%D0%9B%D0%B5%D0%B2_%D0%91%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD% D0%BE%D0%B2.pdf.

Бривко, М., 2020. Політичні репресії щодо учителів польської мови та літератури Київщини у 1920-х – 1930-х роках, Науковий простір: актуальні питання, досягнення та інновації. матер. Міжнар. наук. конф. Харків, 2 жовт. 2020 р,. Т. 2, Харків: МЦНД, с. 85–89. [Оnline]: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/mcnd/article/view/4852.

Бугай, Н., 2006. Народы Украины в «Особой папке Сталина», Москва: Наука, 271 с.

Ващенко, І., 2004. «Справа» польських педагогів Києва 1930 –1931 рр. – маловідома сторінка антипольських репресій 1930-х рр., Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер.: Історія, Вип. 8, с. 299–303.

Влада і Костьол в радянській Україні, 1919 – 1937 рр.: Римо-католицька церква під репресивним тиском тоталітаризму: Документи. 2003, З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ, № 2 (21), с. 3–50.

Довбня, О., Репресії проти поляків УСРР/УРСР наприкінці 1920-х – на початку 1950-х рр. у дослідженнях вітчизняних істориків. [Оnline]: https://shron1.chtyvo.org.ua/Dovbnia_Olha/Represii_proty_poliakiv_USRR_URSR_naprykintsi_1920-kh_na_pochatku_1950-kh_rr.pdf.

Гранкіна, О., Архівно-слідчі справи другої половини 1937 року щодо представників національних меншин України. Джерелознавчий аналіз складу документів. [Оnline]: http://memorial.kiev.ua/zhurnal/pdf/01-02_1998/174.pdf .

Єременко, Т., 1994. Польська національна меншина в Україні в 20-30-ті рр. ХХ століття, Київ: Інститут Історії України HAH України, 74 с.

Єременко, Т., 1992. Спільні риси і долі українців та поляків в Україні (20–30 рр.), Польща – Україна: історична спадщина і суспільна свідомість: матер. Міжнар. наук. конф., Кам'янець-Подільський, 29–31 трав. 1992 р., Київ, с. 30–31.

Жезицький, В., 1999. Політичні репресії проти польського населення Поділля у другій половині 30-х років ХХ століття, Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки: матер. Міжнар. наук. конф., Хмельницький, 23-24 черв. 1999 р., Хмельницький: Поділля, с. 421–430.

Жолоб, М., 2017. Справа «Польської організації військової» та репресії проти поляків України упродовж 1930–х років, Гілея, Вип. 120, с. 43–46.

Земсков, В., 1990. Спецпоселенцы (по документам НКВД-МВД СССР), Социологичесике исследования, № 11, с. 3–17.

Золотарьов, В., 2003. ЧК-ДПУ-НКВС на Харківщині: люди та долі 1919 – 1941, Харків, 477 с.

Золотарьов, В., 2019. Діяльність органів державної безпеки на Харківщині в 1937 – 1938 роках, Реабілітовані історією. Харківська область: Книга 3, Ч. 3, Київ, Харків: Регіональний інформаційний центр, с. 14–18.

Копійченко, Л., 2015. За відсутністю складу злочину (польські контрреволюційні організації на Житомирщині), Реабілітовані історією. У 27-ти томах Житомирська область. У 7 книгах, Кн. 7, Ч. 2, Житомир: Полісся, с. 24–33.

Копійченко, Л., Тіміряєв, Є., 2015. Шлях до Казахстану, Реабілітовані історією. У 27-ти томах Житомирська область, У 7 книгах, Кн. 7, Ч. 2, Житомир: Полісся, с. 9–21.

Куртуа, C., Верт, Н., Панни, Ж.-Л., Пачковский, А., Бартошек, К., Марголит, Ж.-Л. 2001. Чёрная книга коммунизма. Преступления. Террор. Репрессии. Москва: Три столетия истории, 912 с. [Оnline]: https://booksonline.com.ua/view.php?book=164574&page=67.

Лациба, В., Мельничук, І., 2010. Формування джерельної бази дослідження політичних репресій на Вінниччині. 1918 – 1980-ті роки, Реабілітовані історією: У 27-и томах: Вінницька область, Кн. 3, Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», с. 8–12.

Мазило, І., Воловик, В., 1999. Репресії 30-х років проти польської національної меншини за матеріалами цукрової промисловості Вінниччини, Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки: матер. Міжнар. наук. конф., Хмельницький 23–24 черв. 1999 р., Хмельницький: Поділля, с. 379–382.

Мартинова, Л., 2017. Сучасні тенденції та проблеми історіографії діяльності радянських органів державної безпеки щодо громадян польської національності на Півдні України (1929 –1939 рр.), Наукові праці. Чорном. нац. ун-т ім. Петра Могили. Миколаїв, Т. 304, Вип. 292, с. 11–14.

Мельничук, І., 2012. Справа організації, якої не існувало… Реабілітовані історією: У 27 томах: Вінницька область, Кн. 4, Вінниця: ФОП «Каштелянов О. І.», с. 68–71.

Мокрицький, Г., 2002. «Жертви справи про “Польську організацію військову“», сфабрикованої Житомирським УНКВД, Політичні репресії на Поділлі в ХХ столітті: Матер. міжнарод. наук.-практ. конф. Вінниця, 23–24 лист. 2001 р., Вінниця: Велес, с. 72–76.

Морозова, О., 2020. Дослідження історії України першої половини ХХ ст. в сучасній польській історіографії: напрямки, концепції, дискусії, Миколаїв: ЧНУ ім. Петра Могили, 432 с.

Онишко, Л., Сирота, О., 2012. «Справа» волинської філії «Польської організації військової» (на матеріалах галузевого Державного архіву Служби безпеки України), Волинь і волиняни у Другій світовій війні: матер. І Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. подіям Другої світової війни на території Волин. обл., Луцьк, с. 28–34.

Папакін, Г., 2013. Джерела до історії «Великого терору»: проблеми класифікації, Політичні репресії в Українській РСР 1937 – 1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: матер. Всеукр. наук. конф., Київ, 15 бер. 2012 р., Київ: Інститут історії України, с. 13–28.

Петров, Н., Рогинский, А., 1997. «Польская операция» НКВД 1937 – 1938 гг., Репрессии против поляков и польских граждан, Москва: Звенья, с. 22–43.

Політичний терор і тероризм в Україні: ХIХ – ХХ ст.: Історичні нариси 2002, Київ: Наукова думка, 2002. 952 с.

Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках XX століття: Невідомі документи з архівів спеціальних служб. 2010, Т. 8: Великий Терор. Польська операцiя 1937 ‒ 1938, Ч. 1, Варшава; Київ, 1044 с.

Рафальська, Т., 2014. Трагічна доля українців та поляків с. Булдичів у період «великого терору» на Житомирщині (липень 1937 р. – листопад 1938 р.), Іntermarum: історія, політика культура, № 1, с. 243–253.

Реабілітовані історією. У 27-и томах: Вінницька область. 2012. Кн. 4, Вінниця: ФОП «Каштелянов О. І.», 776 с.

Реабілітовані історією. У 27-и томах: Дніпропетровська область. У 2 книгах. 2009, Кн. 1, Дніпропетровськ: Науково-редакційний центр обласної редколегії по підготовці й виданню тематичної серії книг «реабілітовані історією» Вид. «Монолит», 880 с.

Реабілітовані історією. У 27-и томах. Житомирська область, У 7 книгах, 2015, Кн. 7, Ч. 2, Житомир: Полісся, 460 с.

Реабілітовані історією. У 27-и томах: Київська область, 2011, Кн. 3, Київ: Основа, 984 с.

Реабілітовані історією. У 27-и томах: Харківська область, 2019, Кн. 3, Ч. 3, Київ, Харків: Регіональний інформаційний центр. 640 с., іл.

Реабілітовані історією. У 27-и томах: Хмельницька область, 2014, Кн. 5, Хмельницький: ТОВ «Поліграфіст-2», 896 с.

Репрессии против поляков и польских граждан. 1997, Москва: Звенья, 240 с.

Рубльов, О., 2003. Викриття «агентури польського фашизму» в УССР: «Справа «Польської військової організації» 1933 – 1934 рр. (Мета, механізм фабрикації, наслідки), Геноцид українського народу: історична пам’ять та політико-правова оцінка: матер. Міжнар. наук.-теорет. конф., Київ, 25 листоп. 2000 р., Київ; НьюЙорк: Вид-во М. П. Коць, с. 170–189.

Рубльов, О., 2003. Шкіц до історії загибелі української «Полонії». Історіографічні дослідження в Україні, Вип. 13, Ч. 1, Київ: Інститут історії України, с. 276–285.

Рубльов, О., 2007. Ян Саулевич (1897 – 1937): біографія «хрещеного батька» Мархлевського району у контексті репресій 1930-х років, Історія України. Маловідомі імена, події, факти, Вип. 34, с. 143–176.

Рубльов, О., Репринцев, В., 1995. Репресії проти поляків в Україні у 1930-ті роки, З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ, № ½, с. 116–156.

Русін, Р., Шитюк, М., Нефьодов, Д., 2016. Історіографія політичних репресій міжвоєнного періоду в Україні (20–30-ті рр. ХХ ст.), Миколаїв: Іліон, 244 с.

Сирота, О., 2010. Фабрикування «Польської організації Військової»: «Одеcькі справи», Проблеми історії України: факти, судження, пошуки, № 19., Ч. 2, с. 183–197.

Слонєвський, О., «Польська організація військова» у Дніпродзержинську. [Оnline]: https://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=1418.

Справа «Польської Організації Військової» в Україні. 1920 – 1938 рр.: Збірник документів та матеріалів. 2011, НАН України. Інститут історії України; Головна редкол. наук-док. серії книг «Реабілітовані історією», відділ по розробці архівів ВУНК-ДПУ-НКВС-КДБ; упоряд.: С. Кокін, Р. Подкур, О. Рубльов, Київ: «Реабілітовані історією», 472 с.

Старовойтов, М., Михайличенко, В., 2018. Репресії проти поляків Луганщини в роки сталінського терору, Київ: Стилос, 484 с. [Оnline]: https://www.yakaboo.ua/ua/represii-proti-poljakiv-luganschini-v-roki-stalins-kogo-teroru.html.

Тітова, Н., 2007. «Санація» прикордоння УСРР ... на Поділлі, 1930-ті роки, З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ, № 1 (28), с. 220–252.

Шаповал, Ю., Польської військової організації справа 1938. [Оnline]: http://www.history.org.ua/?termin=Polskoi_orhanizatsii_1938.

Шаповал, Ю., 1990. У ті трагічні роки, Київ: Політвидав, 143 с.

Posiada pogłębioną, uporządkowaną tematycznie i chronologicznie wiedzę historyczną na temat procesów politycznych, ustrojowych, administracyjnych, gospodarczych, społecznych i kulturalnych regionu i Polski we wszystkich epokach;

Ma pogłębioną, uporządkowaną tematycznie i chronologicznie wiedzę na temat wybranych zagadnień z historii powszechnej we wszystkich epokach;

Ma pogłębioną wiedzę z zakresu kształtowania się mapy politycznej i etnicznej Europy i świata;

w zakresie umiejętności:

Wykorzystuje osiągnięcia najnowszych nurtów i kierunków w historiografii do konstruowania pogłębionych merytorycznie wypowiedzi na konkretny temat;

w zakresie kompetencji społecznych:

Ma pogłębioną świadomość znaczenia ciągłości historycznej (od czasu powstania społeczeństw po dzień dzisiejszy) w kształtowaniu więzi społecznych, co stwarza właściwą perspektywę rozumienia przemian zachodzących we współczesnym świecie;

Dostrzega potrzebę włączania się w badania historyczne oraz potrzebę podejmowania prób badawczych.

dyskusja, praca pod kierunkiem

czynny udział w zajęciach, znajomość poleconej literatury, prezentacje multimedialne